Віддавати дитину до першого класу в 6 або 7

 

 

 

У якому віці віддавати дитину до першого класу

 

 За чотири роки в дошкіллі ми спостерігаємо тенденцію, що батьки чомусь вірять, що їхнім дітям точно буде краще в старшій групі, що вони будуть «тягнутися» й це дасть їм кращий розвиток і знання.

Відвідування дитиною старшої за віком групи є певним «предметом гордості» для багатьох батьків. Попри те вони не мають жодних очікувань від групи одноліток і майже завжди категорично проти відвідування дитиною молодшої групи.

Батьки часто забувають, що наймолодша дитина в групі пізніше буде наймолодшою дитиною в класі й це аж ніяк не свідчить про вищий рівень інтелекту, а може, якраз зіграти проти.

Ми всі навчались у радянській системі без Радянського Союзу, і багато дітей так навчаються зараз. Радянська система передбачає орієнтацію на конкретні знання (факти, дати, абзаци тексту, усі столиці світу), а не на компетенції, які допоможуть застосовувати знання й навички в щоденному житті. Та ж орієнтація на конкретні знання абсолютно не передбачала орієнтації на емоційний стан дитини. Адже те, що дитина рахує до 1000 в три роки абсолютно не означає, що вона готова йти до школи й уміє, наприклад, чекати своєї черги чи ділитися.

Чи варто готувати дитину до школи з 5 років

Тепер до віку, і як це все пов’язано. Раніше діти йшли до школи в 7 років і система одразу передбачала оцінювання. Батьки знали: ще до початку школи дитину слід навчити читати, рахувати, додавати, щоб їй потім було «легше». Стандарти освіти змінилися, а стандарти нашого мислення – ні. Нова українська школа не передбачає ресурсів й оцінок, а наше батьківське его цього дуже хоче. Тож тепер, коли шкільна програма триваліша в часі, щоб зменшити навантаження, і навчання починається в 6 років, ми, батьки, продовжуємо дітей «напихувати» підготовкою до школи. І скільки б не наголошували адепти нової української школи про те, що в перших класах основна увага звертається на спілкування між дітьми та соціальні навички, нас цікавить письмо та звукобуквений аналіз.

Цю всю історію швидко освоїв ринок державних, а особливо приватних шкіл, і добряче її роздмухує. Чи не кожна приватна школа має так званий нульовий клас, позиціонується це як щось дуже потрібне і «наступного року ви до нас не зможете вступити, бо не буде місць», а фактично це є крадіжкою одного року дитинства.

І часто діти у 5 чи 5,5 років є академічно спроможними, але емоційно абсолютно неготовими до школи. Минулого року зі 100 %, які пішли на підготовку з нашого садка в 5 років, 80 % важко адаптовувалися до школи, деякі навіть повернулися назад до садка й були від цього абсолютно щасливими.